електрик

ЕЛЕКТРОМОНТЕ́Р, ЕЛЕКТРОТЕ́ХНІК, МОНТЕ́Р, ЕЛЕ́КТРИК розм. (Берг:) Я електромонтер з брикетної фабрики і колись заходив до вас лагодити електрику (В. Собко); На заводі Мишко за меншого помічника електротехніка (І. Микитенко); Монтер поставив на стіл табуретку і, вилізши туди, почав поратися біля запобіжника (П. Автомонов); — Знаєте, до війни я працював електриком (О. Гончар).

СИ́НІЙ (який має колір синьки і т. ін.); ВОЛО́ШКО́ВИЙ (кольору волошок); ВАСИЛЬКО́ВИЙ (яскраво-синій, як у васильків); КУ́БОВИЙ, ІНДИ́ГОВИЙ (густо-синій); УЛЬТРАМАРИ́НОВИЙ, ЕЛЕКТРИ́К (яскраво-синій); САПФІ́РОВИЙ, САПФІ́РНИЙ (кольору сапфіру). Клапті хмарок зворушливо-білі, Синє небо за серце бере... (М. Рильський); В алеях парку товпились волошкові сутінки (П. Кочура); Глянув на море, а воно ніби й не було ніколи волошковим, густо-синім (Ю. Збанацький); Ходив поміж повстанцями юнак — Волосся русе, очі василькові... (В. Бичко); Куплю зараз, думаю собі, кубового ситцю, закажу чоботи (Панас Мирний); Над головою розгорнулось по-осінньому вже густо-синє, ультрамаринове, оксамитове небо (О. Копиленко); Далеко темніє (судно) серед густої сапфірної синяви (О. Гончар). — Пор. блаки́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електрик — еле́ктрик іменник чоловічого роду, істота електротехнік розм. електри́к прислівник колір незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. електрик — прикм. незм. Блакитний або синій з сірим полиском: колір електрик. Літературне слововживання
  3. електрик — [еилектриек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. електрик — I ел`ектрик-а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. || Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику. II електр`икневідм., прикм. Голубий або синій із сірим полиском колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. електрик — ЕЛЕ́КТРИК, а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. Електрик твердою рукою включає рубильник (Збан., Незабутнє, 1953, 50); // Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику. ЕЛЕКТРИ́К, невідм., прикм. Голубий або синій з сірим полиском. Словник української мови в 11 томах