елементарний

ПРО́СТИЙ (за складом, будовою, устроєм тощо), НЕСКЛАДНИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ. Вага складного атома дорівнює сумі ваги простих атомів, що утворюють його (з підручника); Збираючись у подорож, спеціально вивчив (О. Афанасьєв-Чужбинський) молдавську мову і міг вести нею нескладні розмови (з журналу); Кажуть, нібито й людина вольовим зусиллям здатна гіпнотизувати фотон і змінювати напрям руху елементарних частинок (О. Гончар).

ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.; НЕОБТЯ́ЖЛИВИЙ (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів, незручностей); ПРИМІТИ́ВНИЙ (надто простий); СПРО́ЩЕНИЙ (який являє собою простіший варіант чогось). — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (М. Стельмах); Операція в Порфира нескладна: підхопивши ящик, що пропливає перед тобою, маєш загнати в нього цвях і відправити далі сусідові (О. Гончар); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Як ти його заробиш більш? — сказав Трохим. — Адже і тут плата добра, і робота неважка (Г. Квітка-Основ'яненко); Ніякої особливої ініціативи не виявляв (Сиволап), хоч свої елементарні обов'язки виконував по-чиновницькому точно (Д. Ткач); Вона співає сама для себе немудру імпровізовану пісеньку (О. Левада); Виконував (Тимко) нехитру домашню працю: рубав дрова, вичищав з-під корови (Григорій Тютюнник); Гречкун ішов глибоко траншеєю, поминаючи стрілецькі закіпчики, бокові ходи сполучень — всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик); Пісня була проста, немудряща. Під час війни таких гуляло по фронтах чимало (з газети); — Читаєш, читаєш (книжку) — двадцять разів перечитаєш, а все нічого не второпаєш, ніби не нашою мовою написана. А там простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); Стала дівчина посильною в сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь для свого захоплення малюванням (з журналу); Примітивне завдання; Свою розмову з сином передав (Никодим) ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).

ПОЧАТКО́ВИЙ (про школу, освіту і т. ін. — який стосується тільки основ чогось, поданий не в повному обсязі), ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НИ́ЖЧИЙ. Це була знаменита подія — Клим закінчив чотири класи. Здобув, виходить, початкову освіту (Я. Гримайло); Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (І. Франко); Згадаймо, що в нижчі та й середні школи того часу допускалось далеко не все, написане Пушкіним, а тільки невеличка частина його творів (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елементарний — елемента́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. елементарний — (- знання) початковий, азбучний, загальновідомий, найнеобхідніший, НЕҐ. примітивний; (приклад) найпростіший, нескладний, зрозумілий; (- права) основний; ФІЗ. якнайдрібніший, <�якнайменший >; н. елементарна частинка. Словник синонімів Караванського
  3. елементарний — [еилеимеинтарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. елементарний — -а, -е. 1》 Який стосується тільки основ чого-небудь; початковий, найпростіший, основний. 2》 перен. Який не становить труднощів, нескладний; найпростіший. Елементарне запитання. || Зрозумілий кожному без усяких пояснень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. елементарний — Первенний, первісний, початковий, найпростіший, основний, див. начальний Словник чужослів Павло Штепа
  6. елементарний — елемента́рний (лат. elementarius) початковий, найпростіший, основний; ¤ е-на математика – та частина математики, яку вивчають у початковій і середній школі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. елементарний — Елемента́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. елементарний — ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. Який стосується тільки основ чого-небудь; початковий. Згадав [Микола], як він захопився літературою нового життя та як учив елементарної грамоти свою хирляву небіжку-дружину… (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. елементарний — рос. элементарный (латин. elementarius) — 1. Початковий, найпростіший. 2. Переносно-звичайний, беззаперечний. Eкономічна енциклопедія