емоціональний
ЕМОЦІ́ЙНИЙ (який виражає емоції, насичений ними), ЕМОЦІОНА́ЛЬНИЙ, АФЕКТИ́ВНИЙ. Мелодійністю, емоційним звучанням вірші В. Сосюри близькі до української народної пісні (з підручника); — О, Маріям! Хіба не коштовні крупинки камчатських розсипин хочу я вихопити з бурі емоціональних вибухів (М. Хвильовий); М. К. Садовський ніколи не втрачав почуття міри в афективних місцях ролі (з науково-популярної літератури).
ЕМОЦІ́ЙНИЙ (здатний гостро відчувати що-небудь, жваво реагувати на щось), ЕМОЦІОНА́ЛЬНИЙ, ЗБУ́ДЛИВИЙ. — Я бачу, що ви вельми емоційна людина (О. Донченко); Про Кульбаку вона увечері запише до щоденника: "Збудливий, майже неможливо змусити його на уроці тихо сидіти. Реагує на все швидко, блискавично" (О. Гончар). — Пор. 1. запальни́й.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емоціональний — емоціона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- емоціональний — -а, -е. Те саме, що емоційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емоціональний — Чуттєвий Словник чужослів Павло Штепа
- емоціональний — Емоціона́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- емоціональний — ЕМОЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що емоці́йний. Нікому, як саме медикові, не відкриваються так всеоб’ємно душа і серце людини, її інтелектуальний та емоціональний світ (Смолич, VI, 1959, 27); Як і в творах Коцюбинського... Словник української мови в 11 томах