емоція

ПОЧУТТЯ́ мн. (психічний стан людини як реакція на світ, людей, процеси, відносини тощо), ПОЧУВА́ННЯ, ПЕРЕЖИВА́ННЯ, ЕМО́ЦІЇ. Хвиля почуттів, і радісних, і тоскних, переповнює хлопця (М. Стельмах); Все, що вас колись давило та смуток будило, зникло; знову любі та милі почування почали вас огортати (Панас Мирний); Останні переживання загартували Нелю. Життя навчило вже її, що спротив поплачує більше, ніж сліпа покора (Ірина Вільде); — Для мене важливі в однаковій мірі різні емоції, різні почуття, які в мене пробуджують різні люди (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емоція — емо́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емоція — -ї, ж. Суб'єктивний стан людини та тварин у формі безпосередніх переживань. || Переживання людиною свого ставлення до дійсності, до особистого й навколишнього життя; душевне переживання, почуття людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емоція — Почуття Словник чужослів Павло Штепа
  4. емоція — Специфічний процес психічного регулювання, який задіюється через подразники, значимі для особи; виражається зміною рівня мобілізації (збудження) організму, має визначений знак: позитивний (відчуття приємності) у випадку позитивних подразників... Універсальний словник-енциклопедія
  5. емоція — Емо́ція, -ції, -цією; емо́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. емоція — ЕМО́ЦІЯ, ї, ж. Переживання людиною свого ставлення до дійсності, до особистого й навколишнього життя; душевне переживання, почуття людини. Словник української мови в 11 томах