емоція
емо́ція
-ї, ж.
Суб'єктивний стан людини та тварин у формі безпосередніх переживань.
|| Переживання людиною свого ставлення до дійсності, до особистого й навколишнього життя; душевне переживання, почуття людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емоція — емо́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- емоція — Почуття Словник чужослів Павло Штепа
- емоція — Специфічний процес психічного регулювання, який задіюється через подразники, значимі для особи; виражається зміною рівня мобілізації (збудження) організму, має визначений знак: позитивний (відчуття приємності) у випадку позитивних подразників... Універсальний словник-енциклопедія
- емоція — ПОЧУТТЯ́ мн. (психічний стан людини як реакція на світ, людей, процеси, відносини тощо), ПОЧУВА́ННЯ, ПЕРЕЖИВА́ННЯ, ЕМО́ЦІЇ. Хвиля почуттів, і радісних, і тоскних, переповнює хлопця (М. Словник синонімів української мови
- емоція — Емо́ція, -ції, -цією; емо́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- емоція — ЕМО́ЦІЯ, ї, ж. Переживання людиною свого ставлення до дійсності, до особистого й навколишнього життя; душевне переживання, почуття людини. Словник української мови в 11 томах