1. Словник синонімів української мови

епілепсія

ЕПІЛЕ́ПСІЯ мед., РОДИ́МЕЦЬ розм., ПАДУ́ЧА розм., ПАДУ́ЧА (ЧО́РНА) ХВОРО́БА (СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ), ПАДУ́ЧКА розм., ПЕРЕХІ́Д діал. З воріт.. вийшло помалу дівча, схоплене нападом чорної немочі, епілепсії (Ю. Яновський); Уходжу, коли дитина лежить на полу, то так в'ється, так б'ється та кричить, немов на йому.. родимець.. (Панас Мирний); Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу (О. Гончар); Он стоїть Андрій — він ще не жив, а вже має сухоти. А в Миколки другий рік падуча слабість... (В. Бабляк); — Візьмемо, наприклад, падучку. Був тут один епілептик. Той нам завжди говорив, ніби може мати тих приступів скільки захоче (переклад С. Масляка); Не звеліла (Катерина) будити дітей у такий час: — Може й перехід напасти від того (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епілепсія — епіле́псія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епілепсія — падуча хвороба (слабість), розм.; чорна хвороба, розм. З коренів… валеріани готують настойки водні, спиртові (іноді й ефірні), які вживаються при судорогах, при падучій хворобі (Лікарські рослини, 1958... Словник фразеологічних синонімів
  3. епілепсія — Чорна неміч, падуча хво роба <�слабість>, г. падавка, падачка. Словник синонімів Караванського
  4. епілепсія — -ї, ж. Хронічна нервова хвороба, яка характеризується нападами розладів свідомості, що в типових випадках супроводжуються загальними корчами; падуча хвороба; "чорна хвороба". Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. епілепсія — Причинна, падучка, бирса Словник чужослів Павло Штепа
  6. епілепсія — епіле́псія (грец. επιληψία, від έπιλαμβάνω – нападаю, схоплюю) хронічна психічна хвороба людини, характеризується приступами розладів свідомості, що найчастіше супроводяться загальними корчами. Інша назва епілепсії – падуча хвороба. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. епілепсія — Хвороба центральної нервової системи; характеризується періодичними порушеннями діяльності мозкових клітин із затьмареннями свідомості або втратою притомності і нападами судом. Універсальний словник-енциклопедія
  8. епілепсія — Епіле́псія, -сії, -сією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. епілепсія — ЕПІЛЕ́ПСІЯ, ї, ж. Хронічна нервова хвороба, яка характеризується приступами розладів свідомості, що в типових випадках супроводжуються загальними корчами; падуча хвороба. Словник української мови в 11 томах