жаданий

БА́ЖА́НИЙ (такий, якого бажають, чекають), ЖАДА́НИЙ підсил., ЖДА́НИЙ рідше, ПОЖАДА́НИЙ рідше, ДОВГОЖДА́НИЙ підсил., ДОВГООЧІ́КУВАНИЙ підсил., ОМРІ́ЯНИЙ підсил. МРІ́ЯНИЙ підсил. поет., ОБІТОВА́НИЙ підсил. книжн. Усміхнись, моя кохана, Усміхнись. Знов прийшла весна бажана, Як колись (Г. Бойко); — Здрастуй, жадане Сине море! — з глибоким хвилюванням вимовив Бутаков. — Таки добралися до тебе! (З. Тулуб); Друже, радість ти мою підгледів. Так. Збираюся у ждану путь (М. Нагнибіда); На широкім ведеться світі: Пожадане щастя — ген-ген! (Є. Плужник); Виглядаю долю довгождану, а не діжду — вибуду із гри (В. Стус); Я стою за ідею правдиву свою, Пережиту, відчуту, омріяну (В. Бичко); О, він ще виросте!.. Пройшов я Україну, Кохану землю мріяну мою, Стрічав я пісню, щастя, і людину, І ряснолисте дерево в гаю (А. Малишко); Діждався маленький Стефан Пелехатий обітованої днини (Є. Ковалів).

ЛЮ́БИЙ (який викликає любов, приязнь, симпатію), ДОРОГИ́Й, МИ́ЛИЙ, ЖАДА́НИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., НЕНАГЛЯ́ДНИЙ підсил. поет., ЛЮБИ́МИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ кому, чому, рідше, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й заст. діал. Скільки доброти було в обличчі, .. Як дивився приятелеві в вічі Любий наш Михайлович Павло (Остап Вишня) (М. Рильський); Ім'я Шевченка було, є і буде дорогим для всіх народів.. (О. Корнійчук); Не тямлячи себе від радості, Шевченко обняв жаданого гостя (З. Тулуб); Михайло Іларіонович на схилку літ своїх, безцінний друг мій, просить полтавське дворянство про допомогу (О. Полторацький); Кума Глафіра в дерев'яних ночвах купала свого ненаглядного сина (С. Чорнобривець); Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (О. Довженко); Хай нагада себе в цім слові Здавен прихильний вам піїт: — Не скривдив він святій любові І пориванням давніх літ! (М. Старицький); Дуньку привітала Пелагея Тихонівна добре, бо це була одна з тих люб'язних їй дівчат (Л. Яновська). — Пор. 2. приє́мний.