жаден

ЖО́ДЕН (уживається для вираження повного заперечення), ЖО́ДНИЙ, НІ ОДИ́Н, НІЯ́КИЙ, НІКОТРИ́Й розм., АНІЯ́КИЙ підсил., НІКОТО́РИЙ розм. рідше, ЖА́ДЕН заст., ЖА́ДНИЙ заст. Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (М. Трублаїні); Олександр.. згадав, що вже кілька днів немає жодного повідомлення з головного штабу (П. Кочура); (Рахіль:) Мої сини в понурому Шеолі, Не повернеться вже звідти ні один (Леся Українка); Він.. був найвільнолюбивіший чоловік на весь повіт, не знав ні в чому ніяких перепон і перегород... (Панас Мирний); Страшно затято зчепились противники!.. Але годі! Нікотрий не передужає другого (І. Франко); Діти не одержали аніякої землі (М. Стельмах); Тогді Кішка Самійло До козаків промовляє: "Ви, панове молодці, кайданами не стучіте.., Нікоторого турчина в галері не збудіте" (дума); Вогке тепло окутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Жадного разочка не зважувався ще ніхто перескочити через глибокі рови (Л. Яновська). — Пор. бу́дь-яки́й.

КО́ЖНИЙ (КО́ЖЕН) (один з усіх, узятий окремо; будь-який з даного ряду), КОЖНІ́СІНЬКИЙ підсил., КО́ЖДИЙ діал., ЖО́ДЕН (ЖО́ДНИЙ) діал., ЖА́ДЕН (ЖА́ДНИЙ) діал.; ВСЯ́КИЙ (УСЯ́КИЙ), ВСЯК (УСЯ́К) розм. (який завгодно). Кожний магнат держить своє військо, скільки спроможеться на свій кошт його держати (І. Нечуй-Левицький); Ішли вже заробітчани мовчки, нога за ногою, кожен сам з своєю думкою (Панас Мирний); І тиша — наче кожнісінький листочок, кожнісінька билиночка спочива (Марко Вовчок); Він видів, як легіні пересипали золото в бордюгах, а потім, кладучися спати, положив кождий собі свій бордюг під голови (Г. Хоткевич); Стали вони жоден вечір зіходитись під вербою (Г. Квітка-Основ'яненко); Не всяка риба запливає на цю глибину (М. Трублаїні). — Пор. бу́дь-яки́й.

НІХТО́, АНІХТО́ підсил., НІ ОДИ́Н, АНІ ОДИ́Н підсил., ЖО́ДЕН (ЖО́ДНИЙ), ЖА́ДЕН (ЖА́ДНИЙ) заст. Надворі така розкішна весна, що ніхто не повинен слабувать! (Леся Українка); Жоден з них не сказав ні слова.