жадливий

ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко, ЖАДЕ́ННИЙ підсил. розм. До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція — пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); (Мірошник:) Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні (дівчата), запопадні до роботи (В. Минко); (Оксана:) Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби — сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).

СПРА́ГЛИЙ (про людину, тварину — який дуже хоче пити; про уста, а також перен. — сухий від спраги), ЖАГУ́ЧИЙ підсил., СПРА́ГНЕНИЙ рідше, ЖА́ДІ́БНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше. До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втолить водопоєм (переклад Б. Тена); — Коли зморений припаде спраглими губами до води, його можна на місці розстріляти, але він не покине пити (П. Кочура); Для виснаженої і спраглої землі стала дорогою кожна краплина (І. Волошин); О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (М. Рильський); П'ю, спрагнена, воду з криниці (П. Козланюк); Спрагнені люди вибивались із останніх сил (С. Скляренко).