жебрачий
ЖЕБРА́ЦЬКИЙ (належний, притаманний жебракові; який складається з жебраків), СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, СТАРЧА́ЧИЙ, ЖЕБРА́ЧИЙ рідше. Верхівець побачив чоловіка.. з жебрацьким кийком у руці (В. Гжицький); Рушила й старцівська ватага од церкви й перейшла під монастир (І. Нечуй-Левицький); Зароблю на хліб, Не злякаюся, До старчачих скиб Не попхаюся (М. Чернявський); Він.. знов у жебрачій одежі пішов у широкий світ (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жебрачий — жебра́чий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- жебрачий — ЖЕБРАЦЬКИЙ старчачий, старцівський; (убогий) злидарський, злидняцький; (хліб) вижебраний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний. Словник синонімів Караванського
- жебрачий — -а, -е, рідко. Те саме, що жебрацький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жебрачий — ЖЕБРА́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що жебра́цький. Боячися, аби його не висліджено, він знов покинув пасічника, знов у жебрачій одежі пішов у широкий світ (Фр., V, 1951, 106). Словник української мови в 11 томах
- жебрачий — Жебрачий, -а, -е = жебрацький. Словник української мови Грінченка