жебрування
ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Франко); Щоб задопомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання (Ф. Бурлака); Через Остапа циганка опізнялася з мандрівкою на жебри (М. Коцюбинський); Вони людям проходу не дають своїм старцюванням (Д. Ткач).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жебрування — жебрува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- жебрування — -я, с., рідко. Дія за знач. жебрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жебрування — ЖЕБРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. жебрува́ти. Словник української мови в 11 томах