1. Словник синонімів української мови

жезл

ЖЕЗЛ (особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища тощо); БУЛАВА́ (з кулястим потовщенням на кінці); ПАТЕРИ́ЦЯ (перев. у священнослужителів); БУНЧУ́К іст. (з китицею кінського волосу — ознака влади отаманів, гетьманів тощо); ПІРНА́Ч іст. (у козацькому війську — ознака влади полковника); БЕ́РЛО іст. (палиця, оздоблена камінням і різьбленням). І маршальський таївся жезл ясний В похідній сумці простого солдата (М. Рильський); Богдан Хмельницький владним рухом підніс булаву і враз усе завмерло (П. Панч); До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін. Чернець мій встав, Надів клобук, взяв патерицю, Перехрестився, чотки взяв ... І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав (Т. Шевченко); Генеральний осавул Дем'ян Лісовець їхав у першій сотні Чигиринського полку, тримаючи в руці гетьманський бунчук (Н. Рибак); Гетьман урочисто, на очах усього війська, вручив Богуну полковницький пірнач (Я. Качура); Був там прекрасний Мінос, що Зевсу доводиться сином, З берлом в руці золотим над мертвими суд учиняв він (переклад Бориса Тена).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жезл — жезл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жезл — див. жезло Словник церковно-обрядової термінології
  3. жезл — -а, ч. 1》 Особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища і т. ін. 2》 Паличка в руках того, хто регулює вуличний рух. 3》 Залізний стрижень, який використовують для регулювання руху поїздів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жезл — Патериця, див. кадуцей, посох Словник чужослів Павло Штепа
  5. жезл — Символ найвищої влади (короля, ректора вищої школи), зазвичай у вигляді оздобленої палиці; відомий у стародавньому світі, з середніх віків — символ королівства; один з королівських клейнодів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. жезл — ЖЕЗЛ, а́, ч. 1. Особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища і т. ін. Ось уже на плечах Дон Жуана білий плащ Командора із слідами його крові, І в руці — командорський жезл (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах
  7. жезл — Жезл, -ла м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних. К. Іов. 46. Словник української мови Грінченка