1. Словник синонімів української мови

жмут

ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Шиян); З-під капелюха вибивалося повісмо білого волосся (Ю. Збанацький); — Як засне (чоловік), то сим ножем одріжеш у його прядку волосся і оддаси мені (О. Стороженко); З голови на плечі падали дві довгенькі косички, заплетені в три сталки (С. Чорнобривець). — Пор. па́тли.

ПА́СМО (прядива, ниток і т. ін.), ПОВІ́СМО, ЖМУТ, ПРЯ́ДКА, КУ́КЛА діал. (скручений пучок прядива). На столі перед Марусею були розкидані ножиці,.. червоні пасма заполочі (І. Нечуй-Левицький); На сволоці висять повісма прядива та вовни (Леся Українка); Семен тримав у руках мішок, жмут паклі й мотузку (А. Шиян); Брала (Марійка) за півціни чесати кукли прядива (М. Стельмах).

ПУЧО́К (невелика в'язка однорідних предметів), ПУК рідше; ЖМУТ, ЖМУ́ТО́К, ЖМУ́ТИК (волосся, трави, соломи і т. ін.); ГО́РСТКА (перев. стебел); ВІ́ХОТЬ (перев. соломи, сіна). На рулі новенького велосипеда стримів пучок пшеничних колосків (О. Донченко); Пук різок лежав серед хати (Панас Мирний); Поклала в жар жмут сухого кураю, роздмухала його (З. Тулуб); На вверчених ясеневих чопах як літо, так і зиму висять туго зв'язані шворками жмутки різного зілля (І. Чендей); Скільки горсток жита на розложених перевеслах лежать, як подолані і ще не пов'язані бранці (Леся Українка); Старий викресав вогню, запалив губку, від губки віхоть сухої соломи (О. Маковей). — Пор. в'язка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жмут — жмут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жмут — Букет, букетик, верчик, віхоть, віхтик, віхтичок, в'язанка, в'язка, в'язочка, горстка (конопель), горсточка, дідух, жмутик; жмуточок, жужмо, кулик, куль, оберемок, оберемочок, охапок, охапочок, парка (для вкривання хати), пасмо (пряжі), пелех, пук, пучок, пучечок, сніп, снопик, снопок, снопочок Словник синонімів Вусика
  3. жмут — Пучок; (волосся) пасмо; (сіна) пук, віхоть; (світла) промінь; жмуток, жмутик, зб. жмуття. Словник синонімів Караванського
  4. жмут — [жмут] -та, м. (ў) -т'і, мн. -ти, -т'іў два жмутие Орфоепічний словник української мови
  5. жмут — -а, ч. 1》 Невелика в'язка чого-небудь; пучок. || Пасмо волосся, прядива і т. ін. || Однорідні предмети, складені разом, часто не зовсім акуратно. 2》 Шматок тканини в зім'ятому чи скрученому стані. 3》 у знач. присл. жмутом (жмутами). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. жмут — (-а) ч.; жрм. Те саме, що жмот. Чабаненко 1992, 1, 321. Словник жарґонної лексики української мови
  7. жмут — ЖМУТ, а, ч. 1. Невелика в’язка чого-небудь; пучок. Дівчина кинула жмут гілок у вогонь (Трубл., II, 1955, 56); Лісник поклав жмут гички, якось дивно глянув на дівчину (Шиян, Гроза.., 1956, 530); // Пасмо волосся, прядива і т. ін. Словник української мови в 11 томах