жнивування
ЖНИВА́ (пора збирання злакових рослин), ЖНИВУВА́ННЯ розм., ЖНИВОВИ́ЦЯ розм., ЖНИ́ВО рідше. Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива (О. Гончар); Недавно закінчили жнивування. Багаті обжинки були у бригаді (з газети); — Уже й працюєш, Тетянко? — привітався батько. — Авжеж, бо зима спитає, що в жнивовицю робила (М. Стельмах); Наступило і жниво: Ось зажовтіла за нивою нива, Ось поспіває і сиплеться колос (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жнивування — жнивува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- жнивування — див. жнива Словник синонімів Вусика
- жнивування — -я, с., розм. Дія за знач. жнивувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жнивування — ЖНИВУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. жнивува́ти. Гаркушині заробітчани працювали далеко від табору, уже на жнивуванні (Гончар, Таврія.., 1957, 201). Словник української мови в 11 томах