1. Словник синонімів української мови

жук

ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.; ШАРЛАТА́Н (неук, невіглас, що видає себе за фахівця); ШУ́ЛЕР (картяр, який у грі користується нечесними прийомами). Шахраї-підрядчики одним махом відкуповувалися тут від гріхів (О. Гончар); Я віднині не крутій, Легкий хліб шукать доволі, Буду з вами, буду в полі! (С. Олійник); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями типу Рольфа Фінка, сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (П. Загребельний); Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик); (Петро:) Я не плутяга, щоб чужим добром живитись (Панас Мирний); — Ніколи б до такого не додумався! Ви — геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви... (В. Собко); (Жандарм:) Але се одно скажу тобі, небоже: ти на крутаря не вродився (І. Франко); Він ішов з відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з.. непоправним шарлатаном (І. Нечуй-Левицький); Лікарша мішає карти, як шулер перед гарячою грою (І. Ле). — Пор. 1. обма́нник, 1. пройди́світ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Жук — Жук прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. жук — У ФР. комаха; (шкідник садів) хрущ; П. проноза, шахрай, хитрун, шельма. Словник синонімів Караванського
  3. жук — [жук] -ука, м. (на) -уку/-уков'і, мн. -уки, -ук'іy Орфоепічний словник української мови
  4. жук — -а, ч. 1》 Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Колорадський (картопляний) жук — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових. 2》 перен., розм. Про шахраювату, хитру людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жук — А, ч. 1. Модель марки «Volkswagen». 2. Маленький автомобіль. Жуки зручні для міста тим, що беруть мало бензину і достатньо комфортабельні. Словник сучасного українського сленгу
  6. жук — би́тий жак (жук), фам. Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути. Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (паперами) (Панас Мирний); Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно... Фразеологічний словник української мови
  7. жук — ЖУК, а́, ч. 1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Мирний, І, 1954, 318)... Словник української мови в 11 томах