забезпечити
ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ кого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИ кому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИ кому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ) чим, рідко; ПОКРИВА́ТИ (давати в потрібній кількості). — Док.: забезпе́чити, поста́чити, доста́чити, убезпе́чити (вбезпе́чити), покри́ти. — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч (Григорій Тютюнник); Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (О. Гончар); Сподівався (Антін Андрійович), що за допомогою своєї майстерні він зможе убезпечити себе достатнім реманентом, щоб перегорнути ще не зрушені землі (С. Добровольський); Підраховано, що, використовуючи парафіни нафти, можна цілком покрити дефіцит білка на всій нашій планеті (з журналу).
Значення в інших словниках
- забезпечити — забезпе́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забезпечити — див. забезпечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забезпечити — забезпе́чити застрахувати (ст): Я дивився в вікно й думав: “Що буде? Може, мене ранять у якусь важливу частину тіла?” Та скоро змінив тему. Бо в цивілю можна собі було забезпечити частину тіла, якою працюємо, напр. у “Ка́рпатії” або в “Дністрі”, але у війську? (Селепко)||заасекурувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- забезпечити — Забезпе́чити, -пе́чу, -пе́чиш, -пе́чать; забезпе́ч, -пе́чмо, -пе́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забезпечити — ЗАБЕЗПЕ́ЧИТИ див. забезпе́чувати. Словник української мови в 11 томах
- забезпечити — Забезпечити см. забезпечувати. Словник української мови Грінченка