1. Словник синонімів української мови

забезпечувати

ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ кого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИ кому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИ кому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ) чим, рідко; ПОКРИВА́ТИ (давати в потрібній кількості). — Док.: забезпе́чити, поста́чити, доста́чити, убезпе́чити (вбезпе́чити), покри́ти. — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч (Григорій Тютюнник); Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (О. Гончар); Сподівався (Антін Андрійович), що за допомогою своєї майстерні він зможе убезпечити себе достатнім реманентом, щоб перегорнути ще не зрушені землі (С. Добровольський); Підраховано, що, використовуючи парафіни нафти, можна цілком покрити дефіцит білка на всій нашій планеті (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забезпечувати — (давати все в потрібній кількості) постачати. Словник синонімів Полюги
  2. забезпечувати — забезпе́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. забезпечувати — ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ, -ую, -уєш, -ують, ЗАБЕЗПЕЧИТИ. 1. (кого, що чим). Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь. Забезпечувати сина всім потрібним (А. Головко); Година – дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром (П.Грабовський). 2. (кому що). Літературне слововживання
  4. забезпечувати — (потреби) задовольняти, (кого, чим) постачати кому <�що>, настачати на кого <�чого>, дбати на кого; (успіх) гарантувати; (фланги) В-Й ЗАХИЩАТИ. Словник синонімів Караванського
  5. забезпечувати — -ую, -уєш, недок., забезпечити, -чу, -чиш; наказ. сп. забезпеч; док., перех. і без додатка. 1》 Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах. || Надавати кому-небудь достатні матеріальні засоби до існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. забезпечувати — Забезпе́чувати, -пе́чую, -чуєш, -чує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. забезпечувати — ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБЕЗПЕ́ЧИТИ, чу, чиш; наказ. сп. забезпе́ч; док., перех. і без додатка. 1. Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах. Словник української мови в 11 томах
  8. забезпечувати — Забезпечувати, -чую, -єш сов. в. забезпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать, обезпечить, обезопасить. Тим я путь свій забезпечу серед грішників завзятих. К. Іов. 14. Справді земля вже його і він вертається додому забезпечений. Мир. ХРВ. 179. Словник української мови Грінченка