забезпечувати

Значення в інших словниках

1. забезпечувати — (давати все в потрібній кількості) постачати. Словник синонімів Полюги
2. забезпечувати — забезпе́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. забезпечувати — ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ, -ую, -уєш, -ують, ЗАБЕЗПЕЧИТИ. 1. (кого, що чим). Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь. Забезпечувати сина всім потрібним (А. Головко); Година – дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром (П.Грабовський). 2. (кому що). Літературне слововживання
4. забезпечувати — -ую, -уєш, недок., забезпечити, -чу, -чиш; наказ. сп. забезпеч; док., перех. і без додатка. 1》 Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах. || Надавати кому-небудь достатні матеріальні засоби до існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. забезпечувати — ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ кого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИ кому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИ кому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ) чим, рідко... Словник синонімів української мови
6. забезпечувати — Забезпе́чувати, -пе́чую, -чуєш, -чує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. забезпечувати — ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБЕЗПЕ́ЧИТИ, чу, чиш; наказ. сп. забезпе́ч; док., перех. і без додатка. 1. Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах. Словник української мови в 11 томах
8. забезпечувати — Забезпечувати, -чую, -єш сов. в. забезпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать, обезпечить, обезопасить. Тим я путь свій забезпечу серед грішників завзятих. К. Іов. 14. Справді земля вже його і він вертається додому забезпечений. Мир. ХРВ. 179. Словник української мови Грінченка