1. Словник синонімів української мови

заблудитися

ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ рідко, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАПЛУ́ТАТИСЯ рідко; ЗБИ́ТИСЯ, СХИ́БИТИ (зійти з правильного шляху). Сахно побачила, що вона заблудила, забрівши далеко від дому (Ю. Смолич); — Дорогу я роздивився добре, не заблуджуся (Григорій Тютюнник); Дівчина ні разу не подумала, що може заблукати в лісі, натрапити на хижих звірів (І. Ле); Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (І. Франко); То що за диво? Чи з дороги Зблудивсь троянець-неборак? (С. Воскрекасенко); Їздовому.. Вася наказує бути обачним, не заблукатись в тумані (О. Гончар); Дивні думки бушували в моїй голові, і через них я зблукався з дороги (Мирослав Ірчан); І Алі, і Фатіма... не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблудитися — заблуди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заблудитися — [заблудитиес'а] -уджус'а, -удиес':а, -удиец':а, -уд'ац':а; нак. -дис'а, -д'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. заблудитися — -уджуся, -удишся, док. Те саме, що заблудити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заблудитися — ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, уджу́ся, у́дишся, док. Те саме, що заблуди́ти 1. Очевидячки, вона збилася з дороги, заблудилася (Коцюб., І, 1955, 362); — П’ятнадцять верстов не яка далеч, а дорога знайома — не заблуджусь і вночі (Головко, II, 1957, 492); Не раз... Словник української мови в 11 томах
  5. заблудитися — Заблуди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася. Чуб. V. 24. Словник української мови Грінченка