1. Словник синонімів української мови

забризкувати

ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок.: забри́зкувати, оббри́зкувати, обпри́скувати, захлю́пувати, закра́пувати, заля́пувати, обля́пувати, обтьо́пувати, уля́пувати (вля́пувати), обльо́пувати, зальо́пувати, захля́пувати. Котилися хвилі важкі, сивогриві, Забризкавши піною берег високий (Я. Шпорта); То хмара набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне ласкаво-променисте (М. Рильський); Крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх і просто кинулось до вогню (М. Коцюбинський); Ремонтуючи будинки, не заляпують (штукатурниці) вас, коли ви повз них проходите (Остап Вишня); Їсть він, голосно чавкаючи, обляпуючи білими каплями бороду й вуса (Григорій Тютюнник). — Пор. 3. бри́зкати, забо́втати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забризкувати — забри́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забризкувати — Захлюпувати|ся|, обпорскувати|ся|; (брудом) задрипувати|ся|, забрьохувати|ся|, заляпувати|ся|, заболочувати|ся|; дк. ЗАБРИЗКАТИСЯ, захлюстатися, затьопатися. Словник синонімів Караванського
  3. забризкувати — -ую, -уєш, недок., забризкати, -аю, -аєш, док. 1》 перех.Покривати бризками. 2》 перех., рідко. Бризками гасити вогонь. 3》 тільки док., неперех. Почати бризкати (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забризкувати — Забри́зкувати, -кую, -куєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. забризкувати — ЗАБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Покривати бризками. Дощ проривається в омнібус через щілини віконець й забризкує нас (Н.-Лев., II, 1956, 390); В стегно вп’ялася [стріла], І кров забризкала штани (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. забризкувати — Забри́зкувати, -кую, -єш сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. Стор. МПр. 139. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. Грин. II. 318. Словник української мови Грінченка