завал

ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко. Величезні берези й осики лежали мов зрубані сокирою, одна на одній, доводилося обходити завали, обминати воронки (Л. Первомайський); Серед звалища парт на шкільному подвір'ї сидять Степура й Духнович (О. Гончар); — Ми набрели те місце, де кам'яна постіль помостилася — крейдяний обвал (Марко Вовчок); На стрімкім пригірку, відділенім від інших страшними дебрями, порослім густо величезними буками та смереками, покритім ломами й обвалищами дерев, було віддавна головне леговище медведів (І. Франко); Жінка швидко пішла по шосе туди, де мали бути партизани. Через кілька сот метрів вона наткнулася на завалу (П. Загребельний); Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег, там була його вже ціла заваль (О. Гончар); — Як навіть у далекі новгородські, в'ятські та брянські області щойно у травні стукає весна, ломить кригу та нівечить снігові звали, так і до воріт твоєї та моєї землі застукав дух нової правди (Юліан Опільський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завал — зава́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. завал — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. завал — ЗАВАЛ – ЗАВАЛЬ Завал, -у. 1. Дія за знач. завалити. – Тут недавно стався завал. Бачиш – земля свіжа (Ю. Мокрієв). 2. Нагромадження, велика купа чого-небудь обваленого або зваленого; скупчення чогось, що зібралося за певний час... Літературне слововживання
  4. завал — ЗАВАЛ|А| (у шахті) обвал; (на дорозі) барикади, перекриття, загорода; (товарів) нагромадження, скупчення, захаращення, р. звал, (недоброякісних, ще) заваль; (снігу) замет, намет; (криги) зашерет. Словник синонімів Караванського
  5. завал — -у, ч. 1》 Дія за знач. завалити 1). 2》 Нагромадження, велика купа чого-небудь обваленого або зваленого. || Перекриття, спеціально зроблене навалюванням дерев, каміння і т. ін. || Велике нагромадження, скупчення чого-небудь, що зібралося за певний час. 3》 Групове падіння гонщиків-велосипедистів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. завал — ЗАВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. завали́ти 1. Завал тепляка стався за кілька хвилин до кінця перерви (Собко, Зор. крила, 1950, 224); Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах