завдаватися
УДА́ТИСЯ (ВДА́ТИСЯ) (мати від народження, від природи певні якості), УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ), ЗАРОДИ́ТИСЯ заст., ЗАВДА́ТИСЯ заст. — Недок.: удава́тися (вдава́тися), заро́джуватися, завдава́тися. Порфир, бач, русявий удався (О. Гончар); Люди дивуються, що я весела.. А я зроду така вдалася (Марко Вовчок); Чорнобрива, кароока, Вилитая мати. Тілько смутна, невесела... Чого б сумувати? Або, може, вже такою воно й уродилось? (Т. Шевченко); — Та й недобрий же який цей Грицько.. І зародиться таке лихе, і завдасться таке люте! (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завдаватися — завдава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- завдаватися — -дається, недок., завдатися, -дасться, док. 1》 заст. Те саме, що удаватися. 2》 тільки недок. Пас. до завдавати 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- завдаватися — ЗАВДАВА́ТИСЯ, дає́ться, недок., ЗАВДА́ТИСЯ, да́сться, док. 1. заст. Те саме, що удава́тися. — Та й не добрий же який цей Грицько.. І зародиться таке лихе, і завдасться таке люте! — Пріська трохи не заплакала (Мирний, III, 1954, 48). 2. тільки недок. Пас. до завдава́ти 1-5. Словник української мови в 11 томах