заведенція

ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д (ЗАВІ́Д) розм., НО́РОВ розм., ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., ЗАВЕ́ДЕННЯ діал., ОБИЧА́Й фольк., заст., ЗВИ́ЧКА рідко. Зейнеб ніколи не кривдила Кульжан, а тепер.. вона навіть іноді ласкаво зазиває Кульжан у свою юрту і розповідає їй щось цікаве або навчає рідним звичаям (З. Тулуб); За давньою традицією, яка збереглася ще в селах, — називав (син) батька та матір на "ви" (М. Зарудний); Що город, то норов.., що голова, то й розум (М. Номис); По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на "ура" економа, щоб той поставив зайву чарку (М. Стельмах); — У мене така заведенція: щоб усі працювали, а головина сім'я — більше за інших (І. Гончаренко); У нас таке заведення, що жінки не молотять (Словник Б. Грінченка); Кождий край має свій обичай (прислів'я); Ми любимо свої пісні чудові І звички наші, повні простоти І щирості (Л. Забашта).

ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. (загальноприйняте, перев. суворо дотримуване); ПРИ́НЦИП, ДЕВІ́З (основне, особливо важливе для однієї людини або групи, організації). Таке моє давнє правило: не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Частенько буває так, що своїх власних гадок і засад хлопець-підліток не встиг іще виробити (А. Кримський); Допоможеш чимось кращим виявити себе навіть такому, що ніяких етичних норм не визнавав (О. Гончар); Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик); Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); На весь гуртожиток, можливо, Було матраців тих із п'ять, На них блаженно та щасливо Начальство мало право спать, Бородані із старших курсів. Це заведенція така (С. Воскрекасенко); Коли трохи оклигав (Сивоок) з дороги, зазнайомився з усіма монастирськими регулами, то йому стало так страшно, немов ось завтра-позавтра мав умерти (П. Загребельний); Глянула я на старців, та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (І. Нечуй-Левицький); Віра злякано говорила про Поліщука, бо той не визнавав батька її, Вірину тітку та ігнорував багато заповідей, обов'язкових у селі-меморіалі (В. Коротич); Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Яновський); (Мартіан:) Дозволь покликати моїх дітей, сам розпитай їх про науку віри, я їх учив, як наш канон велить (Леся Українка); (Василь:) Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих і бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (І. Микитенко); Шевченко, куди б його не закинула доля.., — завжди він був вірний своєму девізу: не каятися, не гнути шиї перед царями (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заведенція — заведе́нція іменник жіночого роду жарт. Орфографічний словник української мови
  2. заведенція — див. звичай Словник синонімів Вусика
  3. заведенція — моск. звичай Словник чужослів Павло Штепа
  4. заведенція — ЗАВЕДЕ́НЦІЯ, ї, ж., жарт. Заведений звичай, порядок і т. ін.; правило. Тут заведенція проста: кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець (Стельмах, Хліб.., 1959, 202). Словник української мови в 11 томах
  5. заведенція — Заведенція, -ції ж. = заведення. Ич, думаю, яка в їх заведенція! Треба й собі, щоб не подумали, що я мужик, дак нічого й не знаю. Драг. 52. Се вже така буде усюди заведенція. Кв. Драм. 34. Словник української мови Грінченка