завивало

ЧАЛМА́ (чоловічий головний убір у східних народів), ЗАВІ́Й розм., ЗАВИВА́ЛО розм.; ТЮРБА́Н (у деяких народів Азії та Африки). У деяких молящих від енергійних протестів з'їжджали на бік старанно приладнані чалми (І. Ле); Круг вогню, підібгавши східним звичаєм ноги, сидять бородаті ходжі у великих завоях (М. Коцюбинський); Мулла у зеленому завивалі.. і кілька мурз переходили від вогнища до вогнища, від купи до купи (З. Тулуб); У чорній пащі крамниці стояли рядками надгробні камні, розмальовані й білі, у фезах, чалмах, тюрбанах, немов там зібрались поважні гості (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завивало — завива́ло іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. завивало — див. волосся Словник синонімів Вусика
  3. завивало — -а, с., рідко. 1》 Предмет жіночого вбрання, яким обмотують голову. 2》 діал. Чалма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завивало — ЗАВИВА́ЛО, а, с., рідко, 1. Предмет жіночого вбрання, яким обмотують голову. Так у чорні завивала позамотувана [чорниця], що тільки зористі іскрові очі блищать (Вовчок, VI, 1956, 325); Легкого завивала Струмилась круг лиця прозорість неясна (Рильський... Словник української мови в 11 томах
  5. завивало — Завивайло, завивало, -ла с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очіпка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. н. п. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ад. І. 216. ум. завивайлечко. Словник української мови Грінченка