1. Словник синонімів української мови

завзяття

ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). З молодим запалом, який з'являється в людей на початку нової цікавої роботи, взялася Віра до організації своєї служби (В. Собко); Працював він сьогодні з таким завзяттям, наче хотів у важкій праці знайти розраду своїм думкам і тривогам (О. Донченко); Шевченко працював з захопленням.. Радість творчого зльоту здіймалася в грудях (З. Тулуб); Важко було встояти проти такого загального піднесення й творчої радості (І. Кириленко); Ті студії і літоб'єднання, які працюють з творчою наснагою, стають надійним резервом великої літератури (В. Козаченко); — Літак той був моєї конструкції. Працював над ним дні і ночі, з пристрастю, з ентузіазмом (О. Донченко); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (О. Гончар); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким тут працювала слобідська молодь, лютила Шумейка (А. Шиян); Гапка.. бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок); Давно вже він не відчував такої бадьорості, таких творчих поривів (Л. Дмитерко). — Пор. 1. захо́плення, збу́дження, 1. натхне́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завзяття — завзя́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. завзяття — Завзятість, упертість, наполегливість, запал, енергія; (до чого) пристрасть, захоплення чим; (бою) напруження; заповзяття. Словник синонімів Караванського
  3. завзяття — -я, с. 1》 Запальна наполегливість, енергійність, жадоба діяльності, якої-небудь дії; запал. || до чого. Захоплення чим-небудь, пристрасть до чого-небудь. 2》 чого, рідко. Запал, напруження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завзяття — Завзя́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завзяття — ЗАВЗЯ́ТТЯ, я, с. 1. Запальна наполегливість, енергійність, жадоба діяльності, якої-небудь дії; запал. — Рости, сину, бідовий та завзятий. Словник української мови в 11 томах
  6. завзяття — Завзяття, -тя с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. Стор. M. Пр. 148. А в братів твоїх козаків багато завзяття. Макс. 1834. 86. Словник української мови Грінченка