завзяття
ЗАВЗЯ́ТТЯ, я, с.
1. Запальна наполегливість, енергійність, жадоба діяльності, якої-небудь дії; запал.
— Рости, сину, бідовий та завзятий. — А до завзяття, мамо, теж голови треба на плечах, — несподівано обізвався від грубки Остап (Головко, II, 1957, 576);
Енергії й завзяття було в неї більше, ніж сили в руках (Гончар, Людина.., 1960, 4);
Пиляв дерево [швед] з таким завзяттям, що навіть Матвій задихався (Ірчан, II, 1958, 256);
Очі [Марії Йосипівни] загорілися завзяттям (Ле, Клен. лист, 1960, 172);
// до чого. Захоплення чим-небудь, пристрасть до чого-небудь.
Онисине завзяття до праці росло разом з дочками (Н.-Лев., III, 1956, 175);
Коли б у тебе менше вроди, А більш завзяття до борні й мети (Граб., І, 1959, 245).
2. чого, рідко. Запал, напруження.
Кулеметні черги та залпи ворожих батарей оповіщають про розмір і завзяття бою (Довж., І, 1958, 55).
Значення в інших словниках
- завзяття — завзя́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- завзяття — Завзятість, упертість, наполегливість, запал, енергія; (до чого) пристрасть, захоплення чим; (бою) напруження; заповзяття. Словник синонімів Караванського
- завзяття — -я, с. 1》 Запальна наполегливість, енергійність, жадоба діяльності, якої-небудь дії; запал. || до чого. Захоплення чим-небудь, пристрасть до чого-небудь. 2》 чого, рідко. Запал, напруження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завзяття — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
- завзяття — Завзя́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завзяття — Завзяття, -тя с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. Стор. M. Пр. 148. А в братів твоїх козаків багато завзяття. Макс. 1834. 86. Словник української мови Грінченка