1. Великий тлумачний словник сучасної мови

завзяття

завзя́ття

-я, с.

1》 Запальна наполегливість, енергійність, жадоба діяльності, якої-небудь дії; запал.

|| до чого. Захоплення чим-небудь, пристрасть до чого-небудь.

2》 чого, рідко. Запал, напруження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завзяття — завзя́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. завзяття — Завзятість, упертість, наполегливість, запал, енергія; (до чого) пристрасть, захоплення чим; (бою) напруження; заповзяття. Словник синонімів Караванського
  3. завзяття — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
  4. завзяття — Завзя́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завзяття — ЗАВЗЯ́ТТЯ, я, с. 1. Запальна наполегливість, енергійність, жадоба діяльності, якої-небудь дії; запал. — Рости, сину, бідовий та завзятий. Словник української мови в 11 томах
  6. завзяття — Завзяття, -тя с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. Стор. M. Пр. 148. А в братів твоїх козаків багато завзяття. Макс. 1834. 86. Словник української мови Грінченка