завивання
ВИТТЯ́ (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), ЗАВИВА́ННЯ, СКИ́ГЛЕННЯ, СКИ́ГЛІННЯ, ЗА́ВОДИ розм., ВИЙ рідко, КВИЛІ́ННЯ рідко. І враз від греблі почулося вовче виття (М. Стельмах); Чути здалеку пронизливе завивання сирени (В. Собко); І озвалося до дзвона Скиглення собаче (П. Куліш); Вітер покривав їх (плач і зітхання) своїми жалісливими заводами (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завивання — завива́ння 1 іменник середнього роду виття завива́ння 2 іменник середнього роду закручування Орфографічний словник української мови
- завивання — I -я, с. Дія за знач. завивати I і звуки, утворювані цією дією. II -я, с. Дія за знач. завивати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завивання — ЗАВИВА́ННЯ³, я, с. Дія за знач. завива́ти³. Цивілізатори, касуючи наші монастирі, возами продавали .. на завивання масла старі книги та рукописи, .. марнували все те, чого вартості не вміли оцінити (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- завивання — Завива́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завивання — ЗАВИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. завива́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. Собаки зняли тужливе довге завивання (Мик., II, 1957, 9); Крізь завивання вітру і шум моря Івасик ясно почув далекі глухі постріли (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах