завивати

I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків — видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Чабанівський); Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); За нею тріск, гук,.. заводять сови, крякають ворони (Н. Кобринська); Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Панас Мирний); Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська).

ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Кучер); Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив по щербатих скелях (І. Франко).

I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). — Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Навіть в убранні Алли Михайлівни з'явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка); Тимоха козак штепний був; високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона одягається з таким самим, якщо не з підвищеним шиком, з такою ж старанністю, як і раніше, закручує локони (Ірина Вільде); Її чоловік.. працює перукарем від кооперації. Стриже, бриє, крутить дівчатам кучері (В. Земляк); Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко); Ой ти, вербо кудрявая, Хто на тобі кудрі повив? (П. Чубинський).

ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше, ОБТУ́ЛЮВАТИ діал.; ПОВИВА́ТИ (пелюшкою, повивачем немовля); КУ́ТАТИ, УКУ́ТУВАТИ (ВКУ́ТУВАТИ), ЗАКУ́ТУВАТИ, ОБКУ́ТУВАТИ (ОКУ́ТУВАТИ) (старанно, звичайно в тепле). — Док.: обгорну́ти (огорну́ти), загорну́ти, обви́ти, обмота́ти, замота́ти, зави́ти (завинути), угорну́ти (вгорну́ти), вмота́ти (умота́ти), оберну́ти, утушкувати (втушкувати), обкла́сти (обікла́сти), обтули́ти, пови́ти, уку́тати (вку́тати), заку́тати, обку́тати (оку́тати). Сидів (Мирон) на оберемку сіна, сортував і обгортав кропивою.. своїх щук і окунів (О. Підсуха); Дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку (П. Козланюк); Бережно обвила вона письмо у папір і в шматину (І. Франко); Під Ольшаною спалили (польські магнати) Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (О. Стороженко); Він його (зайця) у шинелю замотав і приніс (М. Трублаїні); Тут з коня зіходить віла біла і здіймає свого побратима, завиває у намітку білу (Леся Українка); Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни, пірну я у тебе, ти — в мене пірни (В. Стус); Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Словник Б. Грінченка); — ..Взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів); — Я не забрудню, — сказав Сашко, — обкладу книгу газетою... (В. Кучер); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Н. Кобринська); Породила мене мати У високих палатах, Шовком повила (Т. Шевченко); — Ввійдіть, — гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (О. Донченко); Вона.. знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан); Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник (А. Головко); Однієї ночі в'язні хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, ..поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам'ятник обкутали брезентом (С. Скляренко); Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (з журналу).