1. Словник української мови Грінченка

завивати

I. Завива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. завити, -в'ю́, -є́ш, гл.

1) Завивать, завить, свивать, свить. Ой зав'ю вінки та на всі святки. Чуб. ІІІ. 190.

2) Заворачивать, завернуть, обматывать, обмотать, обертывать, обернуть, повязывать, повязать; налагать, наложить повязку. Скину опончу, зав'ю ніжки. Чуб. V. 115. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав. АД. І. 250.

3) То же, что и покривати, покрити новобрачную, а также дѣвушку, имѣющую ребенка. Переносно: покри́ти дівчину — обольстить дѣвушку. Желех.

---------------

II. Завива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. завити, -вию, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. Ном. 2382. По козакові вовченьки завили. Чуб. Сердитий вітер завива. Шевч. 26.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завивати — завива́ти 1 дієслово недоконаного виду вити завива́ти 2 дієслово недоконаного виду закручувати завива́ти 3 дієслово недоконаного виду загортати рідко Орфографічний словник української мови
  2. завивати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
  3. завивати — <док. ЗАВИТИ>, 1. вити <�вовком>; З. П. стогнати, скиглити, ревіти, ревти; 2. (волос) закручувати, накручувати, кучерявити; (квіти в коси) заплітати; (вінок) виплітати, сплітати. <док. Словник синонімів Караванського
  4. завивати — I -аю, -аєш, недок. 1》 Пронизливо, тужливо вити. 2》 перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. завивати — завива́ти загортати ◊ завива́ти в бібу́лку → бібулка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. завивати — Завив, як вовк. Проявив свій лукавий характер. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. завивати — I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків — видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Словник синонімів української мови
  8. завивати — Завива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. завивати — ЗАВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. 1. Пронизливо, тужливо вити. Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Шевч., І, 1951, 112); Звір у яру виє-завиває (Мирний, V, 1955, 264); Серед ночі лев страшно ричав, завивала гієна (Граб., І, 1959, 474). 2. перен. Словник української мови в 11 томах