завивати

завива́ти загортати

завива́ти в бібу́лкубібулка

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завивати — завива́ти 1 дієслово недоконаного виду вити завива́ти 2 дієслово недоконаного виду закручувати завива́ти 3 дієслово недоконаного виду загортати рідко Орфографічний словник української мови
  2. завивати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
  3. завивати — <док. ЗАВИТИ>, 1. вити <�вовком>; З. П. стогнати, скиглити, ревіти, ревти; 2. (волос) закручувати, накручувати, кучерявити; (квіти в коси) заплітати; (вінок) виплітати, сплітати. <док. Словник синонімів Караванського
  4. завивати — I -аю, -аєш, недок. 1》 Пронизливо, тужливо вити. 2》 перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. завивати — Завив, як вовк. Проявив свій лукавий характер. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. завивати — I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків — видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Словник синонімів української мови
  7. завивати — Завива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. завивати — ЗАВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. 1. Пронизливо, тужливо вити. Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Шевч., І, 1951, 112); Звір у яру виє-завиває (Мирний, V, 1955, 264); Серед ночі лев страшно ричав, завивала гієна (Граб., І, 1959, 474). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  9. завивати — I. Завива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. завити, -в'ю́, -є́ш, гл. 1) Завивать, завить, свивать, свить. Ой зав'ю вінки та на всі святки. Чуб. ІІІ. 190. Словник української мови Грінченка