1. Словник синонімів української мови

зависнути

ВИ́СІ́ТИ (про хмари, туман і т. ін. — триматися в повітрі якийсь час нерухомо або повільно пересуваючись), ЗАВИСА́ТИ, ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВИСА́ТИ. — Док.: зави́снути, пови́снути, зви́снути. Сухий жовтий туман висів у повітрі, заступаючи сонце (З. Тулуб); Купчаться хмари, зависають низько над землею (О. Довженко); Прозора синя запона осінньої імли висне над містом (М. Чабанівський); Ось над лісом хмаркою білий дим повис (Н. Забіла); Під дужим натиском вітру хмари перевертаються вгорі й поволі осідають униз, звисаючи важко над землею (П. Колесник).

ГРОЗИ́ТИ (кому, чому — містити в собі загрозу, небезпеку), ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ рідше; НАВИСА́ТИ, ЗАВИСА́ТИ (над ким-чим — виникаючи, з'являючись, нести загрозу). — Док.: загрози́ти рідко нави́снути, зави́снути. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (І. Франко); Артамонову загрожувала сліпота (Л. Дмитерко); — Невже мені зовсім не погрожує небезпека в цих.. околицях? (О. Досвітній); Тільки сьогодні.. бійці з усією гостротою відчули, як близько нависає небезпека — небезпека бути повністю відрізаними від своїх (О. Гончар); Неминуче якесь зло зависло над його головою (Н. Кобринська). — Пор. 1. пророкува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зависнути — зави́снути дієслово доконаного виду форми 'зависнув', 'зависнула',... вживаються рідко Орфографічний словник української мови
  2. зависнути — див. зависати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зависнути — (-ну, -неш) док. 1. мол. Залишитися десь протягом певного часу. <...> покійник більш як на півтора місяця "завис" у чужому селі в компанії собі подібних (УМ, 4.04. Словник жарґонної лексики української мови
  4. зависнути — зави́снути / зависа́ти на сере́дині. Опинитися у невизначеному становищі. Від бідних відірвалися (Чуплаки), до багатих не прибилися, та так і зависли на середині (С. Чорнобривець); Мамина хвороба зупинила всі мої справи. Поїздка до Німеччини на стажування зависла на середині (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  5. зависнути — ЗАВИ́СНУТИ див. зависа́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. зависнути — Зависнути и зависти см. зависати. Словник української мови Грінченка