1. Словник синонімів української мови

завчасний

ПЕРЕДЧА́СНИЙ, ЗАВЧА́СНИЙ, ДОЧА́СНИЙ, РА́ННІЙ, ЗАРА́ННІЙ, ЗАШВИДКИ́Й розм. Сніг передчасний розтав, і поля зачорніли з-під снігу (М. Рильський); Мене навіть радує душного літа завчасний кінець (Леся Українка); На її блідому, позначеному дочасним старінням обличчі відбивалися рожеві мерехи полум'я (В. Логвиненко); Його хлоп'яче обличчя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О. Гончар); Трохи зараннє материнство надломило юність Барбари, вона ніби постарішала (І. Ле); Одначе декому здалася зашвидкою та резолюція (переклад М. Рильського).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завчасний — завча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завчасний — [заyчаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. завчасний — -а, -е. 1》 Який настає, приходить, відбувається і т. ін. раніше від можливого, звичайного або призначеного часу; передчасний. 2》 Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завчасний — Завча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завчасний — ЗАВЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який настає, приходить, відбувається і т. ін. раніше від можливого, звичайного або призначеного часу; передчасний. Що ж, хай надходить [осінь]! мене навіть радує душного літа завчасний кінець (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. завчасний — Завчасний, -а, -е Заблаговременный. Желех. Словник української мови Грінченка