завід

ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Жінка заголосила тим сумним голосінням, яким тужила колись моя мати над батьковою домовиною (І. Ле); Початок війни.. Коротке прощання на вигоні, чиєсь тужіння (Є. Кравченко); За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Ю. Збанацький); Плач і тужба в хаті. У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця (А. Головко); Разючу подібність, особливо з музичного боку, виявляють, наприклад, гуцульські похоронні заводини і окремі весільні пісні з невольницькими плачами та думами (з журналу); До похоронних заводів дуже близько підходять своєю пісенною будовою історичні думи (М. Колесса); Тепер вже могла починатися справжня процедура квітчання молодих крещатим барвінком, співи дружок та причитання матерів (Ю. Смолич); І це страшне мужеське (чоловіче) голосіння, і дзвони,.. і причитування женщин (жінок), і похоронні співи священиків, і шум потоку.. — все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Г. Хоткевич).

ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д (ЗАВІ́Д) розм., НО́РОВ розм., ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., ЗАВЕ́ДЕННЯ діал., ОБИЧА́Й фольк., заст., ЗВИ́ЧКА рідко. Зейнеб ніколи не кривдила Кульжан, а тепер.. вона навіть іноді ласкаво зазиває Кульжан у свою юрту і розповідає їй щось цікаве або навчає рідним звичаям (З. Тулуб); За давньою традицією, яка збереглася ще в селах, — називав (син) батька та матір на "ви" (М. Зарудний); Що город, то норов.., що голова, то й розум (М. Номис); По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на "ура" економа, щоб той поставив зайву чарку (М. Стельмах); — У мене така заведенція: щоб усі працювали, а головина сім'я — більше за інших (І. Гончаренко); У нас таке заведення, що жінки не молотять (Словник Б. Грінченка); Кождий край має свій обичай (прислів'я); Ми любимо свої пісні чудові І звички наші, повні простоти І щирості (Л. Забашта).