1. Словник синонімів української мови

завіситися

ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко. Коли мишей боїшся, На воротях повісся, Ізгинь, пропади, А до мене не ходи!.. (пісня); Задавлюється (Антей) струною і падає мертвий край Неріси (Леся Українка); — Коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду... (Г. Квітка-Основ'яненко); — Таж ваша Марія завіситися хоче! З мотузкою на шиї бачили (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завіситися — заві́ситися дієслово доконаного виду повіситися) діал. Орфографічний словник української мови
  2. завіситися — -ішуся, -ісишся, док., діал. Повіситися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завіситися — ЗАВІ́СИТИСЯ, і́шуся, і́сишся, док., діал. Повіситися. [Прочанин:] Згадав я: хтось казав, що Юда-зрадник завісився (Л. Укр., III, 1952, 129); — А де ж Петро? Він такий запеклий, одчайдушний. Він міг наробити собі біди! Міг завіситись… утопитись .. (Юхвід, Оля, 1959, 184). Словник української мови в 11 томах
  4. завіситися — Завішуватися, -шуюся, -єшся сов. в. завіситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. Гол. До осичини прийшов і завішався на осичині. О. 1861. X. 53. Словник української мови Грінченка