завіса
ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Нечуй-Левицький); В тій хвилі відкрилася запона намета (намету), і швидким кроком увійшла.. Мирослава (І. Франко); Вікно було заперте й заслонене, та все-таки крізь заслону видно було, що в покою світиться (І. Франко); Рано вдосвіта Тамара відкинула маскувальне запинало і побачила за вікном сніг (А. Хижняк); Одним стрибком підскочив (Сидорчук) до пологу, яким запинався запічок, і шарпнув його вбік (Ю. Бедзик); Тужно вила хуртовина, Розвівалася запина пурпурова на вікні (переклад П. Грабовського); В одкинутий поліг намету ввірвався вітер (Н. Рибак); Усі стіни (будинку) оббиті дорогими узористими килимами, привезеними з Італії, на вікнах та дверях — опони та занавіси (Юліан Опільський). — Пор. занаві́ска.
ЗАНАВІ́СКА (шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін.), ФІРА́НКА, ЗАВІ́СКА, ШТО́РКА, ЗАНАВІ́СА, НА́ВІ́СКА розм.; ПОРТЬЄ́РА, ШТО́РА, ГАРДИ́НА (перев. велика, довга, вигот. з коштовних тканин). Занавіски на вікнах були нові, модні, призначені для міських широких вікон (Ірина Вільде); Високі вікна було завішено тюлевими фіранками (А. Шиян); В хаті світиться, вікна позапинано смугастими завісками (І. Ле); Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Н. Рибак); Білий, спокійний (дім), з низькими старосвітськими вікнами, чистими, сніжно-білими занавісами (О. Кобилянська); Між двома вікнами з вишневими навісками.. стоїть пульт, зроблений як шафа (Леся Українка); В його домі була багата панська обстава: ..дорогі килими, на дверях важкі портьєри... (І. Нечуй-Левицький); Марта, не підходячи до вікна, потягла легко за шнурок. Штора підскочила вгору (Ірина Вільде); Доротті.. підійшла до вікна і розтулила важку гардину (І. Ле). — Пор. заві́са.
Значення в інших словниках
- завіса — заві́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- завіса — див. занавіска; кінець; перешкода Словник синонімів Вусика
- завіса — Запинало, запона, заслона, опона, г. куртина; (на вікні) завіска, фіранка, (на дверях) порт'єра; (із зборами) драпрі; (диму) заволока, пелена. Словник синонімів Караванського
- завіса — І завіса церковна Завіса за царськими воротами; катапетасма; вівтарна заслона Словник церковно-обрядової термінології
- завіса — [зав’іса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
- завіса — I -и, ж. 1》 Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. || перен., чого, яка. Суцільна пелена, хмара чого-небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завіса — 1. заслона, запона, фіранка, серпанок, див. куртина, штора 2. це залізна на двері Словник чужослів Павло Штепа
- завіса — Рухома заслона, що відокремлює сцену від зали для глядачів; з., що піднімається (італ.), розсувна з. (нім.), піднімається і розсувається одночасно до верхніх кутів сценічного простору (франц.). Універсальний словник-енциклопедія
- завіса — підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си). Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Фразеологічний словник української мови
- завіса — Заві́са, -си, -сі; -ві́си, -ві́с Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завіса — ЗАВІ́СА¹, и, ж. 1. Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. Задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- завіса — Завіса, -си ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Словник української мови Грінченка