завіса

1. заслона, запона, фіранка, серпанок, див. куртина, штора

2. це залізна на двері

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завіса — див. занавіска; кінець; перешкода Словник синонімів Вусика
  2. завіса — ЗАВІ́СА¹, и, ж. 1. Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. Задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. завіса — Заві́са, -си, -сі; -ві́си, -ві́с Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. завіса — [зав’іса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. завіса — І завіса церковна Завіса за царськими воротами; катапетасма; вівтарна заслона Словник церковно-обрядової термінології
  6. завіса — I -и, ж. 1》 Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. || перен., чого, яка. Суцільна пелена, хмара чого-небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. завіса — Рухома заслона, що відокремлює сцену від зали для глядачів; з., що піднімається (італ.), розсувна з. (нім.), піднімається і розсувається одночасно до верхніх кутів сценічного простору (франц.). Універсальний словник-енциклопедія
  8. завіса — Завіса, -си ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Словник української мови Грінченка
  9. завіса — заві́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. завіса — Запинало, запона, заслона, опона, г. куртина; (на вікні) завіска, фіранка, (на дверях) порт'єра; (із зборами) драпрі; (диму) заволока, пелена. Словник синонімів Караванського
  11. завіса — підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си). Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Фразеологічний словник української мови
  12. завіса — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови