1. Словник української мови Грінченка

завіса

Завіса, -си

ж.

1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74.

2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. Гол. Од. 19.

3) Дверная петля.

4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. Вх. Зн. 18.

5) = завіс. Вх. Уг. 238.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завіса — заві́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. завіса — див. занавіска; кінець; перешкода Словник синонімів Вусика
  3. завіса — Запинало, запона, заслона, опона, г. куртина; (на вікні) завіска, фіранка, (на дверях) порт'єра; (із зборами) драпрі; (диму) заволока, пелена. Словник синонімів Караванського
  4. завіса — І завіса церковна Завіса за царськими воротами; катапетасма; вівтарна заслона Словник церковно-обрядової термінології
  5. завіса — [зав’іса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  6. завіса — I -и, ж. 1》 Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. || перен., чого, яка. Суцільна пелена, хмара чого-небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. завіса — 1. заслона, запона, фіранка, серпанок, див. куртина, штора 2. це залізна на двері Словник чужослів Павло Штепа
  8. завіса — Рухома заслона, що відокремлює сцену від зали для глядачів; з., що піднімається (італ.), розсувна з. (нім.), піднімається і розсувається одночасно до верхніх кутів сценічного простору (франц.). Універсальний словник-енциклопедія
  9. завіса — підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си). Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Фразеологічний словник української мови
  10. завіса — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови
  11. завіса — Заві́са, -си, -сі; -ві́си, -ві́с Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. завіса — ЗАВІ́СА¹, и, ж. 1. Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. Задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах