загладжуватися

ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док.: забу́тися, позабу́тися рідко призабу́тися, згла́дитися, загла́дитися, сте́ртися, зате́ртися, ви́вітритися, зада́внитися. За час, що минув після першого дня роботи, Андрій уже встиг полюбити шахту, вона стала для нього найкращим другом, з нею забувалися всі печалі (О. Гуреїв); Мої знайомі збурили в мені дитячі роки, які трохи призабулися (М. Томчаній); І забув він про свої літа, про сиву голову, поволі затиралися свіжі враження і стали прикриватися якимись іншими, десь на дні душі схованими споминами (Н. Кобринська); Я знав його адресу, але все так задавнилося... (з газети).