загладити

ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало); ОБРІ́ВНЮВАТИ (краї чого-небудь); ПРИЧІ́СУВАТИ (граблями сіно, солому тощо). — Док.: ви́рівняти, розрівня́ти, зрівня́ти, ви́гладити, пригла́дити, розгла́дити, загла́дити, ви́стругати, поструга́ти, нівелюва́ти, підрівня́ти, обрівня́ти, причеса́ти. Двоє бетонярів.. почали топтати ногами, вирівнюючи тісто (Г. Коцюба); Руда глина.. сипалася з возів на гострий вал, хлопці, молодиці, дівчата розрівнювали її (М. Чабанівський); Борони тихо волоклися за кіньми,.. спушували землю, зрівнювали її (М. Томчаній); Народ зрізує й зрівнює гори, прокладає по схилах дороги (з наукової літератури); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); Вигладжує (Констанцій) навосковані таблиці (Леся Українка); Уляна стежить за його руками, що пригладжують пом'ятий листок (Д. Бедзик); Грабарі зрівняли її (дорогу), розгладили, хоч котись (Панас Мирний); Загладити боронами засіяне поле; Вони і клумби пороблять, і доріжки вистругають (Остап Вишня); Ці поклади нівелюють нерівність схилів (з посібника); Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд (ліжок) (І. Багмут); Граблями причесали його (віз із сіном) з усіх боків (М. Томчаній).

ЗАПРАСО́ВУВАТИ (прасуючи, робити складки), ЗАУТЮ́ЖУВАТИ розм., ЗАГЛА́ДЖУВАТИ розм. — Док.: запрасува́ти, заутю́жити, загла́дити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загладити — загла́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загладити — див. загладжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загладити — загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́. Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом’якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т. ін. — Серйозна сварка завжди на користь. .. Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Фразеологічний словник української мови
  4. загладити — Загла́дити, -гла́джу, -гла́диш; загла́дь, -дьмо, -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загладити — ЗАГЛА́ДИТИ див. загла́джувати. Словник української мови в 11 томах
  6. загладити — Загладжувати, -джую, -єш сов. в. загладити, -джу, -диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. Чуб. III. 39. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. Словник української мови Грінченка