загребти

ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм., ЗАГРА́БИТИ що, розм. (силою, хитрістю тощо); ЗДОБУ́ТИ що (у бою, зі зброєю); ВІДІБРА́ТИ що, ВІДНЯ́ТИ що, ЗАГА́РБАТИ що, ЗАГРЕБТИ́ що, розм., ЗАГРАБА́СТАТИ що, розм., ЗГА́РБАТИ що, розм., ЗАПОПА́СТИ що, розм., ЗАЖЕ́РТИ що, розм. (привласнюючи чуже); УРВА́ТИ (УВІРВА́ТИ) (ВВІРВА́ТИ) що, розм., ВІДХОПИ́ТИ що, розм., ВІДХВАТИ́ТИ що, розм. (поспіхом, раптово або якусь частину). — Недок.: заволодіва́ти, оволодіва́ти, привла́снювати, присво́ювати, посіда́ти, запосіда́ти, бра́ти, забира́ти, займа́ти, захо́плювати, здобува́ти, відбира́ти, відніма́ти, зага́рбувати, загріба́ти, гребти́, заграба́стувати, граба́стати, запопада́ти, зажира́ти, урива́ти (врива́ти), відхо́плювати, відхва́чувати. (Благонравов:) Оволодіти станцією Колокол — це значить примусити німців негайно відкотитися за річку (О. Корнійчук); Забрав (німець) і цигарки. Жадібно вихопив їх, аж кишеню в шинелі вивернув, і привласнив (І. Ле); Присвоїв мою сокиру (Словник Б. Грінченка); Пан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (І. Нечуй-Левицький); Займайте, хлопці, займайте гору за лісом! Гору займайте! От пропадуть, пропадуть нізащо! — говорив він у розпачі (О. Довженко); Єремія захопив Хорольщину, котру вже давно королі подарували Станіславові Жолкевському, і вже там хазяйнував (І. Нечуй-Левицький); Сьомого травня наші війська здобули Сапун-гору (В. Кучер); Добре запам'ятав посол умови, що відбирали в козаків усі їх вольності й права (З. Тулуб); Через рік, в голодне сухоліття, він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (М. Стельмах); Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (прислів'я); — Чаплинський, підстароста черкаський, теж був сумирний,.. а сам тільки дивився, як би заграбастати сотників хутір (П. Панч); (Палажка:) А йому аби запопасти гроші (Панас Мирний); Син оженився добре, а дочку ще треба заміж віддавати. Де ж його всячини їй набрати, як не з хазяйствечка у сватів увірвати? (Л. Яновська); — Колонізація північно-східного узбережжя є лише першим кроком до не дуже віддаленої мети: відхопити Камчатку від нашої імперії (М. Стельмах). — Пор. 1. зага́рбати.

ЗАКО́ПУВАТИ кого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ), ВРИВА́ТИ (УРИВА́ТИ), ВГРІБА́ТИ (УГРІБА́ТИ), ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ кого, що в чому, рідко. — Док.: закопа́ти, зари́ти, загребти́, вкопа́ти (укопа́ти), ври́ти (ури́ти), вгребти́ (угребти́), загрома́дити. Люди кинулись ховати своє добро: закопували в землю намисто, полотна, рушники, ховали в ожередах свитки та кожухи (І. Нечуй-Левицький); Побігло (хлоп'я) до кутка, прорило в долівці ямку, положило гроші і, заривши, знову сіло коло бочки (Панас Мирний); — Буває і так: якесь стерво копає, копає комусь яму, аж з шкури вилазить, а в цій же ямі і загрібають його шкуру (М. Стельмах); Партизани під командуванням Тура вкопали під рейки три авіабомби (М. Стельмах); — Тепер троянці в западні. Живцем в землі їх загромадим, Разком на той світ одпровадим (І. Котляревський).

ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ рідко. — Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити. Чоловік у кирзових чоботях, кожушку-безрукавці, в солдатській шапці згрібав граблями в молоденькому садочку сухе бадилля, поруділе вишневе та яблуневе листя (В. Козаченко); Христина.. завзято почала горнути висохле, аж крихке сіно (М. Стельмах); Він вимів кімнату, але сміття згорнув на купу й лишив у однім закутку (О. Кобилянська); Він громадив граблями суху траву коло липи, в'язав її в оберемки і щільно ставив їх до стін (П. Козланюк); Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, — мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Іржаве листя каштанів опало на вигорілу траву, і його не загрібали (В. Кучер); Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур'яни, випалювали, очищали поле для тракторів (К. Гордієнко). — Пор. 1. нагорта́ти.

ПРИВЛА́СНЮВАТИ (робити своєю власністю, видавати за своє), ПРИСВО́ЮВАТИ, СОБІ́ЧИТИ діал.; ЗАГРІБА́ТИ розм., ХАПА́ТИ розм., ЦУ́ПИТИ розм., ЗАМО́ТУВАТИ вульг. (перев. чужі гроші, майно); ПІДГРІБА́ТИ розм., ПРИСУСІ́ДЖУВАТИ розм. (приєднуючи до свого); УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ) (таємно); УЗУРПУВА́ТИ (перев. чужі права, досягнення тощо). — Док.: привла́снити, привласти́ти заст. присво́їти, загребти́, захапа́ти, нахапа́ти, поцу́пити, замота́ти, підгребти́, присусі́дити, утаї́ти (втаї́ти), потаї́ти заст. узурпува́ти. Дісталось і йому, Ониськові, двадцять п'ять нагаїв вліпили панські посіпаки, ще й глузували, гаспиди: "..Іди та пам'ятай, як чуже собі привласнювати" (І. Цюпа); (Орфей:) Мені самому казкою здається, що зашкарублі пальці обіймали колись так ніжно чарівну сопілку. Ні, певне, то тоді був не Орфей, або тепер я привластив свавільно собі чуже імення (Леся Українка); (Рахміль:) Ти хотів би собі присвоїти чужі папери? (І. Франко); Бідна мати ускаржалась йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше (А. Свидницький); Не той блажен, хто загрібає золото Та дивні перли Індії, — Щасливий, хто малим задовольняється (М. Зеров); Засліплена гордощами шляхта .. землю хапала наввипередки (П. Панч); Він брав хабарі на всі боки, цупив громадські гроші, де тільки можна було їх поцупити (І. Нечуй-Левицький); (Бурлака:) Він багато грошей замотав, а ви мовчите, кожний про себе дбає, а за громадське байдуже (І. Карпенко-Карий); Не один там погрівся, підгрібаючи чуже, як своє власне (О. Гончар); — А в бідної Параски — що? .. Не присусідив Кавун останній загонець поля? (П. Козланюк); Сердюки теж встряли в розмову, намагаючись околицею вивідати в земляка, чи є змога чабанам утаювати від прикажчиків ягнят або готові смушки (О. Гончар); Узурпувати духовні багатства.