загробний

НЕЗЕМНИ́Й (за релігійним уявленням — який стосується "того світу"; перен. — чужий усьому житейському), ПОТОЙБІ́ЧНИЙ, ТОГОСВІ́ТНІЙ, НЕТУТЕ́ШНІЙ рідше (перев. у перен. знач.); ЗАГРО́БНИЙ (звичайно зі сл. світ, життя і т. ін.). — Підіймаю я голову, дивлюсь, а на скелі знов стояла та ж сама неземна постать (І. Нечуй-Левицький); Потойбічний світ; Йшла (Оксана) назустріч своїй смерті, якась уже потойбічна, невпізнанна і чужа (В. Кучер); Білявий, кирпатий, з обличчям приємним і задерикуватим, якимсь нетутешнім видінням став він несподівано на порозі (В. Козаченко); — Шкода твоєї голови. Бо ж мені хочеться з тобою здибатись колись у цім житті, а не в загробнім (О. Ільченко).