загризти

ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з'їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ (ЗАКУ́СУВАТИ), ЗАГРИЗА́ТИ розм. рідко. — Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями, що їх пані Софія спеціально розводила (О. Гончар); Коли вої вечеряли, він також був перший, гриз веприну, закушував сухим коржем, запивав водою (С. Скляренко); Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Франко); Їв (Мстислав) жарене м'ясо, загризаючи хлібом (Юліан Опільський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загризти — загри́зти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загризти — див. загризати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загризти — (-зу, -зеш) док.; мол. Закусити алкоголь. — Слухай, а загризти в тебе чим є? — питає він (В. Врублевський, Тріщини). ПСУМС, 26. Словник жарґонної лексики української мови
  4. загризти — Загри́зти, -гризу́, -гризе́ш, -зу́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загризти — ЗАГРИ́ЗТИ див. загриза́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. загризти — Загризти, -ся см. загризати, -ся. Словник української мови Грінченка