загризати
ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з'їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ (ЗАКУ́СУВАТИ), ЗАГРИЗА́ТИ розм. рідко. — Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями, що їх пані Софія спеціально розводила (О. Гончар); Коли вої вечеряли, він також був перший, гриз веприну, закушував сухим коржем, запивав водою (С. Скляренко); Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Франко); Їв (Мстислав) жарене м'ясо, загризаючи хлібом (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загризати — загриза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загризати — див. кривдити; лаяти Словник синонімів Вусика
- загризати — -аю, -аєш, недок., загризти, -зу, -зеш; мин. ч. загриз, -ла, -ло; док., перех. і без додатка. 1》 Гризучи, кусаючи, умертвляти, знищувати. 2》 перен. Замучувати, набридати докорами, лайкою. 3》 розм., рідко. Заїдати, закушувати чим-небудь заїдене або випите. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загризати — ЗАГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. загри́з, ла, ло; док., перех. і без додатка, 1. Гризучи, кусаючи, умертвляти, знищувати. Словник української мови в 11 томах
- загризати — Загриза́ти, -за́ю, -єш сов. в. загри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Загрызать, загрызть. Словник української мови Грінченка