задавлюватися

ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко. Коли мишей боїшся, На воротях повісся, Ізгинь, пропади, А до мене не ходи!.. (пісня); Задавлюється (Антей) струною і падає мертвий край Неріси (Леся Українка); — Коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду... (Г. Квітка-Основ'яненко); — Таж ваша Марія завіситися хоче! З мотузкою на шиї бачили (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавлюватися — зада́влюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. задавлюватися — -ююся, -юєшся, недок., рідко, задавитися, -давлюся, -давишся; мн. задавляться; док. 1》 Умирати, гинути від удушення. Задавись ти! — уживається як лайливий вираз. 2》 тільки недок. Пас. до задавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задавлюватися — ЗАДА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ЗАДАВИ́ТИСЯ, давлю́ся, да́вишся; мн. зада́вляться; док. 1. Умирати, гинути від удушення. Задавлються [Антей] струною і падає мертвий край Неріси (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах