задавлювати

ДУШИ́ТИ (умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання; завдавати болю здавлюванням горла), ЗАДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ЗАДА́ВЛЮВАТИ розм.; ПРИДУ́ШУВАТИ (завдавати болю, переривати дихання). — Док.: удуши́ти (вдуши́ти), задуши́ти, удави́ти (вдави́ти), задави́ти, придуши́ти. Чорні руки просвічують кров'ю.. Ті, що петлями горло душили, Гвалтували, стріляли (А. Малишко); Здалося мені, що от-от гадюки вилізуть з нори й обкрутяться кругом рук, кругом ніг, кругом шиї та й задушать мене (І. Нечуй-Левицький); Крутили опришкові руки, вивертаючи з суставів, давили за горло (Г. Хоткевич); Він, Роман, нахваляється задавити її! (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавлювати — зада́влювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. задавлювати — -юю, -юєш, недок., рідко, задавити, -давлю, -давиш; мн. задавлять; док., перех. 1》 Придавлюючи або стискуючи кого-небудь, навалюючись на когось, умертвляти. 2》 Заподіювати смерть, стискуючи горло; душити. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задавлювати — ЗАДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ЗАДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. зада́влять; док., перех. 1. Придавлюючи або стискуючи кого-небудь, навалюючись на когось, умертвляти. Дивлюсь, — біжить менша дочка. Словник української мови в 11 томах