1. Великий тлумачний словник сучасної мови

задавлювати

зада́влювати

-юю, -юєш, недок., рідко, задавити, -давлю, -давиш; мн. задавлять; док., перех.

1》 Придавлюючи або стискуючи кого-небудь, навалюючись на когось, умертвляти.

2》 Заподіювати смерть, стискуючи горло; душити.

|| розм. Викликати удушення (про хворобу, отруєння і т. ін.).

|| безос.

|| Загризати, стискаючи лапами і міцно здавлюючи зубами.

3》 перен. Не давати можливості голосно звучати, приглушувати.

|| Припиняти, переривати розвиток, вияв чого-небудь; пригнічувати, паралізовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавлювати — зада́влювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. задавлювати — ДУШИ́ТИ (умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання; завдавати болю здавлюванням горла), ЗАДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ЗАДА́ВЛЮВАТИ розм.; ПРИДУ́ШУВАТИ (завдавати болю, переривати дихання). — Док. Словник синонімів української мови
  3. задавлювати — ЗАДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ЗАДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. зада́влять; док., перех. 1. Придавлюючи або стискуючи кого-небудь, навалюючись на когось, умертвляти. Дивлюсь, — біжить менша дочка. Словник української мови в 11 томах