задеренчати
ТРЕМТІ́ТИ (про голос — переривчасто, нерівно звучати), ДРИЖА́ТИ, ВІБРУВА́ТИ, ДЕРЕНЧА́ТИ розм., ДЕРЕНЬКОТА́ТИ (ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ) підсил. розм. — Док.: затремті́ти, задрижа́ти, завібрува́ти, задеренча́ти, задеренькота́ти (задеренькоті́ти). Килина співала, поглядаючи на дівчат, і ставало їй добре, голос у неї тремтів од хвилювання (Є. Гуцало); Співати починала Гафійка. Старечий голос дрижав, душа тріпотіла в словах (Г. Хоткевич); Голос його тремтів та вібрував на неприродно високих тонах піднесення (Ю. Смолич); Простуджений його голос деренчав, мов тріснута посудина (А. Хижняк).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задеренчати — задеренча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- задеренчати — -чу, -чиш, док. Почати деренчати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задеренчати — ЗАДЕРЕНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати деренчати. Овечата, зачувши голоси своїх пастушків, задеренчали; руденьке телятко бекнуло (Мирний, IV, 1955, 10); Десь поблизу наче оглушливо стрельнула гармата. Пронизливо задеренчали у вікнах шибки (Шовк. Словник української мови в 11 томах