задимлюватися

ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯ підсил., ПРОКОПТІ́ТИ підсил., ЗАКУРИ́ТИСЯ (ЗАКУРІ́ТИСЯ), ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ (ЗАДИМІ́ТИСЯ), ПРОДИМИ́ТИСЯ (ПРОДИМІ́ТИСЯ) підсил. (сповнитися, оповитися димом). — Недок.: зако́пчуватися, проко́пчуватися, заку́рюватися, зади́млюватися, проди́млюватися, продимля́тися. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (М. Номис); — У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Ганна Барвінок); (Левко:) Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задимлюватися — зади́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задимлюватися — -юється, недок., задимитися, -иться; мн. задимляться; док. 1》 Наповнюватися, покриватися димом, кіптявою. 2》 тільки док. Почати димити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задимлюватися — див. димити, коптити Словник чужослів Павло Штепа
  4. задимлюватися — ЗАДИ́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАДИМИ́ТИСЯ, и́ться; мн. задимля́ться; док. 1. Наповнюватися, покриватися димом, кіптявою. [Левко:] Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (Кроп., III, 1959, 201). Словник української мови в 11 томах