задимлюватися
ЗАДИ́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАДИМИ́ТИСЯ, и́ться; мн. задимля́ться; док.
1. Наповнюватися, покриватися димом, кіптявою.
[Левко:] Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (Кроп., III, 1959, 201).
2. тільки док. Почати димити.
Лісисті тухольські гори задимилися, мов незлічимі вулкани, готовлячись вибухати (Фр., VI, 1951, 57);
Аж ось задимилась колода, блимнули іскри, й одразу ж спалахнув вогонь (Міщ., Сіверяни, 1961, 27);
Заточилась молодиця, під босими ногами задимилась темним пилом дорога (Стельмах, II, 1962, 207).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задимлюватися — зади́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- задимлюватися — -юється, недок., задимитися, -иться; мн. задимляться; док. 1》 Наповнюватися, покриватися димом, кіптявою. 2》 тільки док. Почати димити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задимлюватися — див. димити, коптити Словник чужослів Павло Штепа
- задимлюватися — ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯ підсил., ПРОКОПТІ́ТИ підсил., ЗАКУРИ́ТИСЯ (ЗАКУРІ́ТИСЯ), ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ (ЗАДИМІ́ТИСЯ), ПРОДИМИ́ТИСЯ (ПРОДИМІ́ТИСЯ) підсил. (сповнитися, оповитися димом). — Недок. Словник синонімів української мови